Бейсент заявив, що викуп держборгу США може бути збільшений, одноразово може перевищити 4 мільярди, економічна війна проти Ірану може замінити військові дії

У четвер, 20-го числа за східноамериканським часом, міністр фінансів США Бессент активно надсилав сигнали щодо політики, охоплюючи як останні тенденції ринку державних облігацій США, так і іранське питання.

На тлі зростання дохідності довгострокових держоблігацій США Бессент заявив, що розмір разового викупу довгострокових облігацій може перевищити 4 млрд доларів США, та підкреслив, що Міністерство фінансів володіє потужним інструментарієм.

Щодо іранського питання, за даними Китайського Центрального Телебачення, Бессент розповів, що 24 серпня, тобто наступного понеділка, відбудеться прес-конференція, на якій буде деталізовано план дій США щодо Ірану. Бессент натякнув, що посилення економічного тиску може стати важливим засобом уникнення масштабних військових дій. Китайське Центральне Телебачення зазначає, що він сказав: «Ми володіємо асиметричною інформацією, я не впевнений, чому питання нафти стало у центрі уваги, якщо ми здійснимо максимальний економічний тиск, це означає, що ймовірність масштабного військового конфлікту буде незначною».

Бессент також заявив, що теперішня дохідність держоблігацій США недостатньо відображає економічні основи США, особливо ліквідність 30-річних облігацій «дуже обмежена»; щодо долара він підтвердив, що політика сильного долара зберігатиметься. Щодо корпоративного фінансування він вважає, що очікування інвестицій у AI роблять компанії «майже нечутливими» до дохідності під час випуску облігацій, а інвестиції бізнесу, врешті-решт, можуть стимулювати зростання продуктивності.

Ці заяви Бессента прозвучали лише через день після розширення розміру викупу довгострокових облігацій Міністерством фінансів. У середу Міністерство фінансів оголосило, що розмір підтримуючих викупних операцій з ліквідністю для 10–20-річних та 20–30-річних облігацій США буде щонайменше подвоєний, ліміт однієї операції збільшено з 2 млрд доларів до мінімум 4 млрд доларів.

Бессент: Дохідність довгострокових облігацій не відображає економічних основ, ліквідність 30-річних особливо низька

На запитання про те, чи буде Міністерство фінансів далі втручатися у ринок держоблігацій, Бессент дав досить однозначний сигнал.

Він заявив, що нинішній ринок держоблігацій – це сегмент з невеликою кількістю угод, а Міністерство фінансів має потужний набір інструментів для роботи на цьому ринку.

Бессент особливо підкреслив, що ринок, ймовірно, не достатньо враховує базові фактори економіки США. На його думку, нинішня дохідність держоблігацій не відображає економічні основи, а ліквідність 30-річних облігацій особливо обмежена.

Щодо можливого розміру викупу, Бессент не встановив чітких обмежень, лише зазначив, що це буде залежати від умов. Він також сказав, що будь-які коливання протягом 24 годин – лише шум, а мета Міністерства фінансів полягає у відновленні балансу слабкого ринку.

Це означає, що попри вже оголошене розширення розміру викупу, Бессент не повідомив про завершення дій, а навпаки, чітко залишив можливість для подальших заходів. Згідно з ринковими повідомленнями, Бессент навіть заявив, що разовий розмір викупу може перевищити раніше оголошені 4 млрд доларів.

Бессент також заявив, що США можуть вирішити проблему боргового тягаря через розвиток власної економіки. Іншими словами, паралельно з пом’якшенням довгострокового фінансування через ринкові операції Міністерство фінансів, вирішення проблеми державного боргу він усе ж таки бачить у зростанні економіки та підвищенні продуктивності.

Позитивний ефект від викупу тримався лише день, дохідність 30-річних держоблігацій повернулася до 5.26%

Сигнали про подальше втручання від Бессента з’явилися на тлі раптового розширення викупу довгострокових облігацій Міністерством фінансів у середу.

У повідомленні Міністерства фінансів йдеться, що з 9 вересня розмір підтримуючих викупних операцій ліквідності для номінальних облігацій США з терміном 10–20 та 20–30 років буде щонайменше подвоєно, разовий ліміт піднято з 2 млрд доларів до щонайменше 4 млрд доларів. Міністерство фінансів позиціонує цей крок як заходи для покращення ліквідності ринку довгострокових облігацій.

Після цієї новини дохідність держоблігацій США тимчасово впала, світовий ринок облігацій також суттєво відреагував. Але цей позитивний ефект швидко зник.

У четвер дохідність довгострокових держоблігацій США знову зросла: дохідність 30-річних облігацій піднялася майже на 7 базисних пунктів до 5.26%, повернувшись до рівня до оголошення розширення викупу; дохідність 10-річних облігацій також досягла 4.71%. Reuters повідомляє, що ефект від викупу Міністерства фінансів може бути короткочасним, і ринок й надалі стурбований великим дефіцитом бюджету США, очікуваннями щодо інфляції та тиском на пропозицію довгострокових облігацій.

Це означає, що ринок ще має очевидні сумніви щодо того, чи справді дії Міністерства фінансів зможуть знизити фінансову вартість на довгому кінці.

Стратег TD Securities Говард Ду раніше зазначав, що ринок не повністю довіряє Бессенту щодо можливості подолати дохідність довгострокових облігацій. Керівник Franklin Templeton Fixed Income Ендрю Канобі підкреслив, що кілька факторів разом підштовхують зростання дохідності та зробили криву дохідності більш крутою, зокрема фіскальний тиск у провідних економіках та стійка інфляція.

Отже, викуп Міністерством фінансів може покращити ліквідність окремих довгострокових облігацій, але змінити логіку оцінки дохідності у довгостроковому періоді, з огляду на фіскальні та інфляційні чинники, непросто.

Фінансування короткостроковими облігаціями для викупу довгострокових: чи спрацює фіскальний QT?

Ще один аспект, на який звертає увагу ринок у зв’язку з викупом Міністерства фінансів — звідки беруться ці кошти.

У заяві Міністерства фінансів в середу не було конкретного зазначення джерел фінансування розширеного викупу. Зазвичай за коливань фінансових потреб Міністерство фінансів США використовує випуск короткострокових трежеріс (до року).

Якщо фактично Міністерство фінансів фінансує викуп довгострокових облігацій за рахунок збільшення випуску короткострокових трежеріс, то ця операція може мати ефект, схожий на фіскальну «операцію твіст» (QT) – шляхом збільшення короткострокових боргів і зменшення пропозиції довгострокових, змінюючи структуру строків на ринку облігацій.

Financial Times раніше вже цитувала думки учасників ринку щодо цієї імовірності; Bloomberg також цитувала звіт стратегів Deutsche Bank, називаючи таку зміну «завітренням QT».

Але це не означає, що Міністерство фінансів проводить традиційне кількісне пом’якшення.

На відміну від Fed, що може безпосередньо створювати банківські резерви, Міністерство фінансів не може створити трежеріс «з нічого» і одразу використовувати їх для купівлі довгострокових облігацій. Якщо фінансування викупу здійснюється через випуск коротких облігацій, інвестори у підсумку все одно мають купити ці трежеріс.

Тому деякі учасники ринку вважають, що така операція може забезпечити лише обмежене збільшення попиту на довгострокові активи. У коментарі Bloomberg навіть зазначено, що навіть при подальшому розширенні викупу, в порівнянні з великими запасами та обсягами довгострокового боргу США, додатковий попит залишиться дуже обмеженим та навряд чи зможе радикально змінити співвідношення попиту та пропозиції на довгому кінці ринку держоблігацій.

Це також одна з причин швидкого зростання дохідності довгострокових облігацій у четвер: Міністерство фінансів може впливати на структуру ліквідності ринку, але навряд чи зможе лише за допомогою викупу подолати ризики дефіциту, боргової пропозиції та інфляції.

Інвестиції в AI роблять компанії менш чутливими до фінансової вартості, Бессент вірить у зростання продуктивності

Окрім державного боргу, Бессент торкнувся також теми швидкого росту корпоративних облігацій та впливу інвестицій в AI на ринок облігацій.

Він зазначив, що через впевненість компаній у високих доходах від інвестицій в AI, за його спостереженнями, випуск корпоративних облігацій «майже нечутливий» до дохідності.

Бессент сказав, що випуск компанією довгострокових боргових зобов’язань дуже цікавий, і якби він був топ-менеджером компанії, то приділив би більше уваги середній частині кривої дохідності, тобто так званому «belly».

На його думку, інвестиції бізнесу в підсумку стимулюють зростання продуктивності, тож фінансові дії більшості компаній наразі навряд чи зміняться через короткострокові зміни дохідності.

Ця оцінка також відповідає ще одному тиску на ринок облігацій: для будівництва AI-інфраструктури потрібні великі капіталовкладення, технологічні компанії та суміжні індустрії невпинно залучаються до фінансування через ринок облігацій, збільшуючи пропозицію корпоративних облігацій.

Втім, Бессент більше звертає увагу на довгострокову економічну віддачу від інвестицій в AI. За його логікою, якщо інвестиції в AI дійсно призведуть до підвищення продуктивності та зростання економіки, поточні компанії, що несуть відносно високі фінансові витрати, зрештою можуть компенсувати це завдяки вищій інвестиційній віддачі.

Бессент підтвердив політику сильного долара, заявив, що долар повертається до рівня двомісячної давності

Щодо долара Бессент надіслав досить чіткий сигнал.

Він зазначив, що долар завжди був дуже стабільним. Долар повертається до рівня, який спостерігався два місяці тому.

Бессент також підтвердив, що США продовжують дотримуватися політики сильного долара.

Ця заява прозвучала після розширення викупу довгострокових облігацій Міністерством фінансів. Раніше ринок побоювався, що пряме втручання Міністерства фінансів у ринок довгострокових облігацій може посилити занепокоєння інвесторів щодо політики США і ризику активів у доларах. Bloomberg повідомляє, що деякі інвестори навіть вважали, що долар може стати потенційною «жертвою» цих облігаційних інтервенцій.

Але Бессент, очевидно, хотів надіслати ринку протилежний сигнал: ринкові операції Міністерства фінансів не означають відмову США від політики сильного долара.

Адміністрація Трампа зміщує акцент на економічний тиск, наступного понеділка відбудеться прес-конференція щодо Ірану

Говорячи про іранське питання, Бессент надіслав ще один важливий політичний сигнал.

Він повідомив, що наступного понеділка відбудеться прес-конференція щодо дій США щодо Ірану, і США застосують «найсуворіші санкції в історії» щодо цієї країни.

Днем раніше президент США Трамп заявив, що будуть застосовані «найсильніші економічні заходи» щодо Ірану. Нинішній уряд США намагається ще більше посилити економічний, фінансовий та торговий тиск, аби змусити Іран піти на поступки.

Варто особливо наголосити, що у своїй останній заяві Бессент натякнув, що одночасне посилення економічного тиску може дозволити США не запускати масштабні військові дії.

«Якщо ми здійснимо максимальний економічний тиск, це означає, що ймовірність масштабного військового конфлікту буде незначною»

Тобто, нинішня стратегія адміністрації Трампа щодо Ірану ймовірно ще більше зміщується від військових до економічних і фінансових санкцій.

АГЕНТСТВО СИНЬХУА цитує аналітику американських медіа, яка зазначає, що економічна «війна» США проти Ірану не позбавлена труднощів. Іран вже давно під санкціями США, адаптувався до такого тиску, а іранське питання тісно пов’язане з глобальним енергопостачанням та безпекою судноплавства через Ормузську протоку, тому посилення економічних санкцій з боку США також може мати складні побічні ефекти.

Оголошення Бессента про деталі стратегії у наступний понеділок означає, що ринок вже незабаром дізнається детальніше про обсяг, цілі та способи санкцій.

Раптове зростання цін на нафту здивувало Бессента: США діятимуть, щоб ціни знизилися

Варто зазначити, що у той же час, коли США готуються до подальшого економічного тиску на Іран, Бессент був здивований зростанням цін на нафту у четвер.

«Ми сьогодні бачимо різке зростання цін на нафту, я справді цього не розумію», – зазначив Бессент.

Він також сказав, що найближчі економічні заходи США змусять ціни на нафту «швидше знизитися».

Ціна на нафту вже стала важливим фактором для американських політиків. Зростання цін на нафту збільшує витрати американських споживачів та корпорацій на енергію, а також може підвищити очікування щодо інфляції, що, своєю чергою, тисне на дохідність довгострокових держоблігацій.

Це прямо пов’язує зусилля Бессента щодо стабілізації довгострокового ринку облігацій: якщо іранська криза призведе до зростання ризиків енергопостачання, підйом цін на нафту та інфляційних очікувань може нейтралізувати частину впливу операцій Міністерства фінансів на дохідність довгострокових облігацій.

Тому Бессент з одного боку підкреслює, що Міністерство фінансів має достатній «інструментарій» для роботи з ринком облігацій, з іншого – намагається економічними заходами зменшити енергетичні ризики, пов’язані з Іраном. За цим стоїть загальна логіка – максимально знизити зовнішній тиск на фінансування США у довгостроковому періоді.

На даний момент ринок вже дав першу відповідь: показник дохідності 30-річних держоблігацій у четвер зріс до 5.26%. Операції Міністерства фінансів можуть швидко впливати на короткострокові настрої трейдерів, але для справжнього розвороту довгострокового тренду дохідності вирішальними залишаються базові фактори — дефіцит бюджету, інфляція, економічне зростання, ціни на енергоносії та співвідношення попиту та пропозиції на борговому ринку США.