1,65 трильйона позабалансових «бомб»! Боргова «тінь» п’яти технологічних гігантів за чотири роки зросла у вісім разів – чи спровокує гонка озброєнь у сфері AI наступну кризу ліквідності?

Ukrainian Financial APP отримав інформацію про те, що шалена "гонка озброєнь" між п’ятьма найбільшими американськими технологічними гігантами щодо інфраструктури штучного інтелекту (AI) породжує "приховану імперію боргів", масштаби якої значно перевищують заявлену суму зобов'язань.

Нещодавній аналіз приміток до фінансової звітності Alphabet (GOOGL.US), Microsoft (MSFT.US), Amazon (AMZN.US), Meta (META.US) та Oracle (ORCL.US) показав, що сукупний "прихований борг", накопичений цими п’ятьма компаніями за рахунок довгострокових зобов’язань щодо закупівлі, оренди дата-центрів тощо, вже зріс до 1,65 трлн доларів, що не лише перевищує офіційно розкриті близько 1,35 трлн доларів зобов'язань, а й збільшилося вісім разів за останні чотири роки.

Такий масштаб позабалансових зобов’язань викликає дедалі більші побоювання на Уолл-стріт та у глобальних регулюючих органів: якщо попит на AI не виправдає очікувань, ці майбутні платіжні зобов’язання, заховані в примітках, можуть за короткий проміжок часу перетворитися на "боргову бомбу", що поглине грошові потоки.

Закупівля GPU в кредит відкриває ризик прихованого боргу

"Прихований борг" — це майбутні платіжні зобов’язання підприємств, які виникають внаслідок інвестицій, закупівлі обладнання або довгострокових орендних договорів, але відповідно до чинних бухгалтерських стандартів ці зобов’язання не враховуються як борг до моменту фізичного отримання активу або завершення споруди. Вони не споживають грошові кошти одразу і не відображаються у головній таблиці балансу, а лише згадуються дрібним шрифтом у примітках наприкінці фінансової звітності.

Нині глобальна боротьба за лідерство у сфері AI досягає апогею: технологічні гіганти масово купують топові GPU та будують гігантські дата-центри за рекордними сумами. Щоб уникнути різкого збільшення негайних зобов’язань, вони здебільшого вдаються до довгострокових закупівель та використання фінансування через продажу-обратне оренду, довгі оренди дата-центрів. Такий підхід цілком законний і відповідає правилам бухгалтерського обліку "до приймання — не обліковується", що дозволяє переносити тягар капітальних витрат у майбутнє. Водночас позабалансово накопичується величезна гора прихованого боргу.

За підрахунками, серед цих п’яти компаній найбільший прихований борг має Meta — майже 420 млрд доларів, що майже в 2,8 раза перевищує її офіційні зобов’язання. Meta будує гігантський дата-центр у Луїзіані разом із Blue Owl Capital (OWL.US), загальна вартість проекту зросла з 27 млрд доларів до понад 50 млрд доларів. Meta інвестує лише 20% власного капіталу і після завершення буде користуватися центром в оренду — на перший погляд капітальні витрати суттєво зменшилися. Але, як повідомляється, Meta погодилася гарантувати покриття всіх збитків у разі розриву партнерства — це жорстке зобов’язання ніяк не відображено у балансі.

У Oracle прихований борг виріс у 30 разів за чотири роки і досяг 273,3 млрд доларів. Основна його частина — великі орендні угоди, значний обсяг коштів призначено для спільного проекту AI дата-центру "StarGate" з OpenAI. Тим часом у Microsoft, Alphabet та Amazon загальна сума невиконаних замовлень по хмарних сервісах і бізнесах досягає 1,45 трлн доларів — теоретично це підтримує майбутній дохід, однак все більше довгострокових платіжних зобов’язань залишається невідомою загрозою.

Якщо попит не виправдає очікування — "прихована бомба" перетвориться на катастрофу ліквідності

Головний страховий мотив у галузі: якщо глобальний попит на AI не буде на рівні високих прогнозів, ці борги, відстрочені до майбутнього, можуть швидко перетворитися на реальні втрати грошових коштів.

Деякі експерти підкреслюють: комерційна нерухомість хоч якось зберігає вартість активів, а AI дата-центри наповнені напівпровідниками, що швидко застарівають, технологічний прогрес знецінює "залізо". Якщо попит на AI впаде, коефіцієнт використання центрів теж — це призведе до величезних збитків від знецінення активів.

Ще більше занепокоєння викликає нинішній популярний "циклічний" інвестиційний підхід — технологічні компанії вкладають кошти одна в одну для підтримки доходів і попиту на AI, що може тимчасово приховати невизначеність реального кінцевого попиту. Проте, якщо зростання потреб не зможе поглинути потужності, коли центри вступлять у дію, відстрочена плата вибухне одночасно.

Попри те, що технологічні гіганти зберігають оптимістичний настрій — керівники Amazon AWS та інших компаній запевняють, що нинішні інвестиції у AI-інфраструктуру не є спекулятивними — факт гігантського позабалансового боргу заперечити неможливо.

"Центральний банк центробанків" озвучив історичне попередження

У момент, коли технологічні гіганти набирають високі позабалансові та балансні ризики, Міжнародний банк розрахунків (BIS), відомий як "центрбанк центробанків", у своєму останньому річному економічному звіті прямо попередив про небезпеку. BIS порівняв поточну AI-інвестиційну лихоманку у розмірі трильйонів доларів із бумом каналів у XIX столітті, залізничною бульбашкою в Британії та інтернет-бульбашкою 2000 року, зауваживши: "Усі ці випадки закінчувалися різким відкатом інвестицій і викликали економічну депресію".

У звіті підраховано, що у 2025-2026 роках сумарні капітальні витрати п’яти великих хмарних провайдерів США на AI перевищать 1 трлн доларів — це більше, ніж компанії можуть собі дозволити за рахунок прибутків і вільних грошових потоків, тому змушують їх залучати кредити.

BIS особливо звернув увагу на "складну мережу приватних угод" у тіні: технологічні гіганти інвестують у AI-лабораторії, забезпечуючи довгострокові зобов’язання щодо потужностей для власних потреб; підрядники будують центри, а потім укладають довгострокові договори з опціями виходу — ці умови майже не розкриваються, виникає ризик повторного забезпечення одним і тим же активом.

Якщо витрати раптом скоротяться, вся ланцюжок — від чип-мейкерів, будівельників, приватних і прямих інвесторів — одночасно втратить доходи. За п’ять років пряме кредитування AI-сектора зросло у чотири рази — якщо врахувати високі показники інфляції та геополітичні ризики, фінансовий сектор може зазнати більш швидкої та ланцюгової кризи, ніж традиційна банківська система.

BIS у звіті підкреслив: "Масштаб і швидкість нинішньої AI-інвестиційної хвилі, разом із оптимістичними прогнозами щодо значного зростання продуктивності, істотно схожі на історичні приклади. Але всі ті випадки завершувалися раптовим падінням інвестицій і глобальною економічною рецесією".