Британський CPI за липень досяг чотиримісячного максимуму: шок від "розгрому" енергетичних рахунків настав очікувано, але зниження інфляції у сфері послуг дало Банку Англії перепочинок

UAPP Zhytom Finance повідомляє, що після короткого літнього перепочинку британські родини знову опинились перед реальністю зростання рахунків за енергію. Національна статистична служба Великої Британії (ONS) у середу повідомила, що індекс споживчих цін (CPI) у липні зріс на 2,9% у річному вимірі, що перевищує показник червня у 2,6% та є найвищим з березня цього року. Це значення в основному відповідає середньому прогнозу економістів, трохи перевищує попередню оцінку Банку Англії у 2,8%, але офіційне розворот тенденції зниження інфляції кидає тінь на економічні перспективи Британії.

Загальний відскок відповідає очікуванням: рахунки за енергію стали "двигуном інфляції", а зниження інфляції у секторі послуг додає трохи розради

Серцевина інфляційних даних за липень полягає у тому, що загальна інфляція стимулюється енергетикою, водночас внутрішній тиск на ціни продовжує знижуватись. ONS зазначає, що головним драйвером зростання інфляції у липні стали категорії житла та сімейних послуг. Це прямо відображає коригування квартальної цінової межі британського енергетичного регулятора Ofgem, яке набуло чинності 1 липня — ліміт рахунків за газ та електроенергію для домогосподарств підвищено на 13%, середній річний рахунок на одну сім’ю збільшився приблизно на 221 фунт і становить 1 862 фунти. Друго, у липні ціни на газ зросли на 14,7% за місяць — найбільше з жовтня 2022 року; ціни на електроенергію також підвищились на 3,6%.

Втім, інфляційний тиск не поширився на ширші сфери економіки. Базовий індекс CPI, виключаючи енергію, продукти, алкоголь та тютюн, залишився незмінним на рівні 2,6% у річному вимірі вже третій місяць поспіль. Це трохи вище за прогнози економістів (2,5%), але фундаментальна стабільність базової інфляції не змінилась.

Ще більш позитивно для Банку Англії те, що інфляція у секторі послуг несподівано охолола. Як ключовий показник внутрішнього тиску, інфляція у послугах знизилась з 3,6% у червні до 3,4% у липні. Це, головно, результат того, що ціни на авіаквитки зросли на 11,7%, значно менше порівняно з 30,2% минулого року. Індекс CPIH (пріоритетний стандарт оцінки інфляції ONS, враховуючи витрати на житло) підвищився з 2,8% до 3,1%.

Чому “енергетичний шок” не перетворився на “загальну інфляцію”?

Цей відскок інфляції суттєво відрізняється від енергетичної кризи 2022 року — впливовий механізм змінився. У 2022 році зростання цін на енергію швидко передавалось на продукти, транспорт, базові товари та викликало всеохоплюючу інфляцію. Цього разу ефект передачі помітно обмежений. Падіння цін на бензин і дизель відіграло ключову роль у стримуванні — середня ціна дизеля знизилась на 8,8 пенса/літр за місяць, авіаквитки подешевшали на 11,6% у річному вимірі, а регрес цін на сиру нафту і готове паливо сприяв зниженню собівартості на 1,7%, ефективно стримуючи розповсюдження енергетичного шоку.

Крім того, тривале зниження інфляції на продукти дозволило споживачам перепочити. У липні 2026 року ціни на продукти та безалкогольні напої зросли лише на 1,3% у річному вимірі, менше порівняно з минулим місяцем (1,7%) — найменше з вересня 2021 року. Внесок цієї категорії до загального річного приросту CPI склав лише 0,14 процентного пункту — також найменший з 2021 року.

Головний економіст KPMG Yael Selfin вказує, що, на відміну від зростання цін на енергію у 2022 році, яке спричинило зростання витрат у всіх сферах економіки, нинішня слабкість ринку праці допомагає обмежити масштаби подібного переносу витрат. Ця оцінка повністю корелює з даними за ринок праці, оприлюдненими у вівторок — показники працевлаштування знижуються, а зростання зарплат у приватному секторі сповільнюється.

Реакція ринку: фунт трохи зріс, ставки на підвищення ставок охололи

Після публікації даних фунт стерлінгів щодо долара США піднявся на 0,1% до 1,3550, але загалом залишався нижче рівня 1,3570 всередині тижневої діапазонності. Трейдери трохи скоротили ставки на можливе підвищення ставок Банком Англії до кінця року. Останні опитування показують, що переважна більшість економістів очікують, що Банк Англії збереже основну ставку на рівні 3,75% упродовж 2026 року.

Така “спокійна” реакція ринку підтверджує, що інвестори вже повністю врахували ймовірний відскок інфляції. Економісти одностайно вважають, що зростання інфляції у липні — результат базового ефекту та одноразового коригування політики, а не погіршення внутрішнього цінового тиску.

Слабкість сектору послуг стає ключовою подушкою для стримування ризику “другої хвилі” інфляції. Дані, оприлюднені у вівторок, показали тривале охолодження ринку праці, зниження не сільськогосподарського працевлаштування та сповільнення зарплат у приватному секторі. Така слабкість обмежує здатність компаній перекладати зростання енергетичних витрат на споживачів і дає Банку Англії підстави зберігати поточний рівень ставки.

Дилема Банку Англії: відскок інфляції VS економічна слабкість — як довго можна чекати?

Інфляційні дані за липень несуть Банку Англії делікатний сигнал щодо політики.

“Яструбина” аргументація: CPI зріс з 2,6% до 2,9%, а Банк Англії прогнозує, що інфляція сягне піку у 3,2% у четвертому кварталі. Рахунки за енергію можуть знову зрости, а посуха і екстремальні погодні явища у 2027 році можуть підняти інфляцію на продукти, констатуючи, що інфляція ще не досягла максимуму.

“Голубина” аргументація: базова інфляція вже третій місяць на рівні 2,6%, інфляція у послугах несподівано впала до 3,4%. Ринок праці продовжує охолоджуватися, зарплати у приватному секторі сповільнюються. Як зазначила Yael Selfin з KPMG, слабкість ринку праці допомагає стримати масштаби передачі витрат.

Згідно з опитуванням від 18 серпня близько 90% економістів очікують, що Банк Англії не змінить рівень ставки у вересні або протягом решти 2026 року — базова ставка залишиться на рівні 3,75%. Хоча ймовірно, що інфляція залишатиметься вище 2% до другої половини 2027 року, невелика більшість економістів все ж очікує хоча б одного зниження ставки до середини 2027 року. Ринок прогнозує, що Банк Англії цьогоріч підвищить ставку хоча б один раз, а ймовірність грудневого підвищення складає 86%.

Після публікації даних міністр фінансів Джон Хілі зазначив: “Іранська війна все ще впливає на внутрішні ціни, але британська економіка залишається стійкою. ”

Перспективи інфляції: хмари ще не розвіялись

Липневі інфляційні дані вказують на реалії, з якими стикається економіка Великої Британії: “розлив” енергетичних цін лише почався. Через відстрочення політики обмеження цін британські родини раніше значною мірою уникли найсерйознішого впливу іранської війни. Майже 15% стрибок цін на газ у липні символізує скасування цієї «захисної парасольки».

Однак відскок інфляції не змінив політичного курсу Банку Англії. Несподіване зниження інфляції у сфері послуг, постійно слабкий ринок праці та стабільність базової інфляції дають чиновникам аргументи "почекати". Справжнє випробування ймовірно настане у жовтні — тоді рахунки за енергію знову збільшаться (хоча й не суттєво), а розвиток конфлікту на Близькому Сході визначатиме, чи продовжать ціни на нафту чинити новий тиск на британських споживачів.

Девід Ріс, директор з глобальної економіки Schroders Investment, попереджає, що ціни на промислові товари можуть зрости в найближчі місяці, а ризик посухи та супер-Ель-Ніньо може у 2027 році значно підвищити інфляцію на продукти. Крім того, безперервна блокада Ормузької протоки утримує ціни на нафту високими — Brent вже повернувся вище 90 доларів за барель, і це може все ще хвилювати кількох членів Банку Англії, які виступають за підняття ставки.