Аналітик Bitunix: Ціна нафти, що перевищує $100, — це лише верхівка айсберга, справжня торгівля на ринку відбувається через ризик «інституціалізації гіперінфляції»

BlockBeats News, 24 липня. Світовий ринок наразі не лише зіштовхується з ескалацією напруженості на Близькому Сході, але й стає свідком одночасних змін у постачанні енергоресурсів, монетарній політиці та глобальних потоках капіталу. Сполучені Штати продовжують нарощувати військовий тиск на Іран, розміщуючи бомбардувальники B-1, Трамп розглядає можливість масштабнішої військової операції, а повстанці-хусити знову погрожують судноплавству у Червоному морі. Усе це ставить під загрозу як життєво важливий енергетичний коридор Ормузької протоки, так і Червоне море. Після того як Brent подорожчав понад $100, ринки почали переоцінювати інфляційні ризики у світі, а не просто реагувати на окремий геополітичний епізод.

Справді варте уваги те, що зростання цін на нафту вже почало змінювати розрахунки центральних банків у світі. Кількість первинних звернень по допомогу з безробіття у США знову виявилася нижчою за очікування, що свідчить про стійкість ринку праці та знижує негайну потребу Федеральної резервної системи послаблювати політику. З іншого боку, сплеск цін на енергоносії активізував інфляційні очікування, підвищив дохідності держоблігацій США на всіх строках. Очікування ринку щодо підвищення ставок у вересні або навіть раніше різко зросли. Зі скасуванням Fed форвард-гіденсу ринок більше не чекає підказок від Fed, а заздалегідь закладає можливі зміни політики у ціни. Така значна волатильність ставок означає, що високі витрати на фондування можуть зберігатись довше, ніж очікувалось спочатку.

Цей тиск не є унікальним для США. Хоча Європейський центральний банк залишається в режимі очікування, він вже чітко позначив можливість підвищення ставки у вересні. У Японії Мінфін США відкрито відзначив, що єна суттєво недооцінена, закликаючи Bank of Japan продовжити нормалізацію монетарної політики. Зростання інфляції в Японії та підвищення дохідності облігацій призвели до нового переоцінювання можливостей підйому ставок у Японії та репатріації коштів великими установами. Якщо японські фонди почнуть скорочувати свої закордонні активи, це може ослабити попит і на облігації, і на акції США, а також ще більше обмежити глобальну ліквідність долара США.

До того ж, США одночасно розширили тарифні заходи, відновивши імпортну тарифну систему 10-12,5% для близько 60 економік. Це призвело до паралельного зростання витрат на енергію та торговельних витрат. Це свідчить про те, що у майбутньому ринок зіштовхнеться не лише з коливаннями цін на нафту, а й із підвищенням витрат у ланцюгах постачання, тарифів і енергоресурсів, які разом підштовхуватимуть операційні витрати компаній. У таких умовах глобальній інфляції буде простіше отримати другий раунд передачі та ще більше підвищиться необхідність для центральних банків світу утримувати високі процентні ставки.

Для крипторинку основним джерелом тиску більше не є лише геополітика, а й одночасне посилення реальних глобальних ставок і ліквідності долара США. Зростання цін на нафту підняло інфляційні очікування, рекордно підвищило дохідності, ключові центробанки розглядають можливість чергового підняття ставок, а японські фонди можуть повернутися додому, що свідчить: ризикові активи зіткнуться із суттєвими труднощами з фінансуванням. У короткостроковій перспективі волатильність ринку й надалі залежатиме від ситуації на Близькому Сході та політики центральних банків у світі. Визначальними факторами подальшого руху цін на активи буде питання, чи зможуть енергоресурси утримуватись на високому рівні та чи високі ставки поступово стануть новою нормою для світових фінансових ринків.