Якщо протока Баб-ель-Мандеб буде заблокована, глобальна криза ланцюгів постачання буде серйознішою, ніж через Ормузьку протоку.

⑴ Експерт з ланцюгів постачання з Northeast University, Сандерс, зазначив, що якщо хусити реалізують оголошену блокаду Баб-аль-Мандебської протоки, це матиме зовсім інший вплив на світову економіку порівняно з Ормузькою протокою — у першому випадку це викличе широку системну кризу в торгівлі та логістиці, тоді як у другому — головний удар припаде на енергопостачання.⑵ Ормузькою протокою щодня проходить приблизно 21 мільйон барелів нафти, і вона є чисто критичною точкою для енергетичного постачання; а Баб-аль-Мандебська протока, хоч і має потік лише близько 4,2 мільйона барелів нафти за день, охоплює близько 15% світового морського торгового обсягу і 30% контейнерних перевезень, включаючи електроніку, автозапчастини, продукти харчування та промислову сировину.⑶ Саудівська Аравія може транспортувати нафту з східних родовищ до портів Червоного моря через East-West Pipeline, обходячи ризики Ормузької протоки, але якщо блокуватимуть обидві протоки одночасно, світ втратить важливу транспортну резерву; обхід Африки додасть понад десять днів до маршруту, збільшуючи витрати на паливо й страхування, а також знизить ефективну транспортну потужність через уповільнення обігу суден і контейнерів.⑷ Сандерс вважає, що одночасна блокада двох стратегічних вузлів призведе до взаємно посилюючої кризи ланцюгів постачання: ціни на енергоносії, фрахт, інфляція та виробничі затримки утворять порочне коло. Ринок має уважно стежити за такими показниками реального сектору, як чи знижується обсяг проходу через Баб-аль-Мандебську протоку, чи змінюються ціни на дизель і авіаційне паливо незалежно від цін на нафту, щоб визначити, чи виходить ситуація за межі фінансової турботи. При цьому незрозуміло, чи хусити реально здатні здійснити повноцінну блокаду, і це залишається основною невідомою.