Besent "заспокоює": Зростання доходності держоблігацій США є глобальним явищем та спростовує занепокоєння щодо AI-бульбашки

Міністр фінансів США Бессент захистила нещодавнє зростання прибутковості держоблігацій і спростувала ідею "бульбашки" в сфері штучного інтелекту, водночас натякаючи, що уряд США в майбутньому може надати більше фінансової допомоги союзникам.

Цього тижня прибутковість 10-річних облігацій США короткочасно сягнула найвищого рівня з 2002 року. Попри це, Бессент у медіа-інтерв’ю заявила, що поточна динаміка ставок є глобальним явищем, і немає причин для надмірного занепокоєння.

Бессент підкреслила, що це зростання не є унікальним для США, і на ринку немає ознак масового продажу американських облігацій і переходу до державних паперів Німеччини чи Японії.

В економічній площині вона вважає, що зовнішні шоки, спричинені війною в Ірані, приховують внутрішню стійкість економіки США: споживчі витрати залишаються високими, а зростання медіанної заробітної плати загалом співставне з інфляцією.

Це висловлювання прозвучало на тлі багатомісячного тиску на ринок облігацій США. Високі ціни на нафту, занепокоєння щодо фіскальної стабільності і стрімке зростання витрат на AI разом піднімають вартість позик, ставки іпотечних кредитів значно перевищили 7%, ціни на дизель досягли історичних максимумів, а інфляційний тиск дедалі більше впливає на виборців і створює політичний ризик для адміністрації Трампа і Республіканської партії на виборах у листопаді.

Бессент в інтерв’ю чітко розмежувала поняття "системного зростання" та "аномального зростання". Вона сказала:

Якби це було якимось специфічним аномальним зростанням, я б непокоїлася, але ми такого не спостерігаємо.

Водночас вона визнала:

Я не можу контролювати облігаційний ринок, усе, що я можу зробити – це закликати людей зупинитися й спокійно все обміркувати.

Опубліковані в п’ятницю слабкі дані про зайнятість принесли певне полегшення ринку, однак до цього американські держоблігації кілька місяців зазнавали розпродажу, а 10-річна базова ставка короткочасно оновила 20-річний максимум.

Бессент частково пояснила нинішній тиск здорожчанням пального через конфлікт з Іраном і припустила, що зі вступом війни в восьмий місяць енергетичний шок з часом згасне: "ціни на нафту отримають більш стабільне постачання".

У царині зовнішньої фінансової політики Бессент захистила втручання адміністрації Трампа в ситуацію з Аргентиною та заявила, що не виключає подібних дій щодо інших країн у майбутньому.

Минулого року Америка викупила песо й надала уряду президента Javier Milei своп-лінію на 20 мільярдів доларів, допомігши Аргентині стабілізувати обмінний курс і уникнути масштабної економічної кризи. Бессент сказала:

Я вважаю, що стабільність Аргентини спричинила історичні зміни у Латинській Америці: ніколи раніше так багато країн регіону не підтримували США — чи зможемо ми повторити це знову? Звісно, можемо.

Вона також згадала про допомогу США Японії у підтримці єни, зокрема про першу з 1998 року скоординовану спільну валютну інтервенцію двох країн.

Відповідаючи на занепокоєння ринку щодо перегрітих AI-інвестицій і наявності бульбашки, Бессент дала позитивну відповідь.

На її думку, провідні IT-компанії на кшталт Microsoft, Google і Meta вкладають значний капітал та забезпечують суттєве зростання доходів таких компаній, як Anthropic чи OpenAI, що відрізняється від бульбашки, не підкріпленої реальними економічними показниками.

Бессент вважає, що хвиля інвестицій у AI має міцну бізнес-логіку, а нинішній макроекономічний тиск більше пов'язаний з енергетичними шоками через геополітику. Зі спокоєнням конфлікту в Ірані й зниженням цін на енергоносії цей зовнішній фактор поступово зникатиме.