Аналіз: Сигнали даних про купівлю та продаж іноземної валюти у липні

Morning FX

Липень, спекотне літо, а інтерес підприємств до продажу валюти різко охолов.

З одного боку, це проявляється у помітному зниженні обсягу продажу валюти. При тому що чисті надходження іноземної валюти у міжнародних операціях зросли порівняно з попереднім місяцем, чистий обсяг продажу валюти клієнтами досяг найнижчого рівня з грудня 2025 року, а нерозпродані валютні доходи за місяць склали 42.4 мільярда доларів, наблизившись до історичного максимуму, і коефіцієнт продажу валюти впав до 57%.

З іншого боку, це відображено у переході різниці за новими форвардними контрактами на продаж/купівлю валюти у від’ємну зону. Обсяги нових форвардів на продаж валюти знижуються, а підписання нових форвардів на купівлю валюти продовжує зростати, внаслідок чого різниця за цими контрактами стала від’ємною вперше з лютого 2025 року.

Чому ми спостерігаємо таку картину? Чи змінили підприємства свою думку на протилежну стосовно зміцнення курсу юаня?

З двох наступних «історичних максимумів» у деталізованих даних видно, що ситуація виглядає інакше:

• Сукупна сума не закритих форвардів на продаж валюти становить 208.27 мільярда доларів — це історичний максимум, і хоча сума не закритих форвардів на купівлю валюти зростає, різниця між ними все одно залишається на високому рівні.

• Чиста дельта не закритих опціонів — друга найвища в історії, поступаючись лише червню цього року. Цей показник відображає напрямок чистої дельти банків за обслуговуванням опціонів для клієнтів. Коли клієнти масово купують опціони put/продають опціони call, банк, відповідно, продає опціони put/продає опціони call, що формує чисту довгу позицію за дельтою. Коли цей показник додатній і тримається на історично високому рівні, це означає, що підприємства все ще мають велику кількість опціонів із орієнтацією на зростання юаня у портфелі.

Можна зробити висновок, що активність підприємств у хеджуванні позицій щодо продажу валюти за допомогою деривативів залишається на високому рівні.

Якщо поєднати це з двома основними особливостями валютного ринку юаня останнім часом, то стає ясно, що сповільнення продажу валюти підприємствами та активне збільшення купівлі у липні — питання «найкращого співвідношення ціни та якості»:

• Темпи зміцнення уповільнились, вплив своп-дисконту зріс. З червня під впливом сезонної купівлі валюти для виплати дивідендів, ескалації конфліктів між США та Іраном тощо, темпи зміцнення юаня значно сповільнились у порівнянні з початком року, що зробило середньомісячні -140 піпів за своп-вартістю особливо помітними. До того ж, абсолютний рівень USDCNY поблизу 6.75 — не надто високий, і чимало клієнтів вже зафіксували частину позицій, тому стимул для додаткового продажу валюти знизився. Натомість для тих, хто купує валюту, це сприятливий час для фіксації позицій, оскільки кожен день ранньої покупки приносить додатковий дохід на свопах.

• Низхідна волатильність опціонів свідчить про впевненість ринку у стабільності курсу юаня та зниження ризиків, тож для підприємств немає нагальної потреби нарощувати позиції.

Підсумовуючи, моя думка така: маргінальне зниження активності підприємств у продажу валюти в липні — це лише перехід від «швидкого нарощування позицій» до «утримання на високому рівні», а не розворот у переконаннях щодо зміцнення курсу юаня.

Висновки:

• У липні різко впали різниця за операціями з продажу/купівлі валюти банками за клієнтськими дорученнями та коефіцієнт продажу валюти, а різниця за новими форвардами стала від’ємною, що свідчить про зниження інтересу підприємств до продажу валюти.

• Однак, з огляду на історично високі рівні відкритих форвардів на продаж валюти та чистої дельти за відкритими опціонами, частка хеджування продажу валюти серед експортерів залишається значною.

• З червня волатильність юаня знизилась, а вплив своп-пунктів зріс, що маргінально знизило інтерес підприємств до продажу валюти і підвищило інтерес до її купівлі. Проте, на мою думку, зниження чистого продажу валюти у липні — це зміна ритму, а не перегляд погляду на зміцнення юаня.