Протистояння між США та Іраном не має розв'язання, а нафтовий ринок переживає структурні зміни, а не тимчасовий шок

1. Війна між США та Іраном триває вже майже шість місяців, перспективи дипломатичного прориву залишаються туманними. Тимчасова угода про припинення вогню у червні була порушена, обидві сторони не бажають йти на компроміс у питанні Ормузької протоки, натомість лише посилюючи протистояння. Іран попереджає, що у разі провалу дипломатії буде ескалувати військові дії, Трамп заявив, що угода вже "завершена".2. Ціна на нафту стабілізувалася біля позначки $90 за барель, хоча частину панічної премії було втрачено, її рівень все ще приблизно на 50% вищий, ніж на початку року. Ринок вимушений прийняти нову реальність, у якій обмежені поставки можуть тривати декілька місяців. Інфляція в Ірані у липні перевищила 80%, цього місяця експорт сирої нафти різко впав з 1.7 млн барелів/день у 2025 році до 294 тис. барелів/день; середня ціна бензину у США зросла на 29% порівняно з минулим роком, що створює політичний тиск на Трампа напередодні проміжних виборів.3. Ступінь обмеження поставок залишається незрозумілим. У липні транспортування сирої та готової нафти через Ормузьку протоку скоротилося з приблизно 18 млн барелів/день до 4.8 млн барелів/день, а у серпні до лише 2 млн барелів/день. Країни Перської затоки все більше покладаються на "тіньові танкери", які відключають системи відстеження, і реальні обсяги поставок стають однією з найбільших невідомих для ринку.4. Ринок готових нафтопродуктів надзвичайно напружений. У липні обсяги переробки на світових нафтопереробних заводах зменшилися на майже 5 млн барелів/день порівняно з минулим роком, запаси дизельного пального у США опинилися на найнижчому рівні за тридцять років для цього часу, а запаси бензину — на найнижчому рівні з 2012 року. У другому кварталі світові запаси сирої нафти скоротилися на 2.4 млн барелів/день, що є найбільшим квартальним падінням за десять років. Вартість фрахту супертанкерів з Близького Сходу до Китаю зросла з приблизно $300 тисяч/день на початку липня до $490 тисяч/день, відображаючи прагнення судновласників мінімізувати ризики та зріст попиту на далекі перевезення.5. Чим довше триває ця патова ситуація, тим менше вона схожа на тимчасовий шок, а більше — на структурну перебудову глобальної торгівлі нафтою. Непрозорість поставок, скорочення запасів, напруженість переробних потужностей і відсутність реальних дипломатичних шляхів для поновлення торгівлі у Перській затоці формують нову реальність, яку ринок поступово приймає. Основним фактором збереження високих цін на нафту може бути не динаміка військових дій, а глибоке розуміння тривалого характеру перебоїв у поставках.